Небо серпня...

Небо серпня – глибінь неміряна,
А зорі в ній, зорі ж які!..
До семи наших зір сузір'ями
Брели ми – в роях світляків...

Заметіллю зірок задимлені
Серед макро й мікросвітів
Ми дивилися вниз, задивлені
В високе мовчання світил...

Навсібіч, до глибин минулого,
Свої крила Всесвіт простер.
"Чому ми, – у думці майнуло нам, –
Саме тут і саме тепер?..

Навсібіч, до глибин минулого,
Свої крила Всесвіт простер.
"Чому ми, – у думці майнуло нам, –
Саме тут і саме тепер?..

Поділитись сторінкою: