Унівська Мати Божа

За Уневом в лісі, де тихі гаї,
Давала Ти ласки чудесні свої.
Тебе тут пізнали, як світло в імлі,
Ти нам показалась на львівській землі.

Ти вибрала Унів за Божий свій дім,
Щоб ласки розляти обильно нам всім.
Престіл Ти рукою несеш в монастир,
Несучи собою Божественний мир.

Здоров'я вертаєш по ласці своїй,
Сумних потішаєш, терплячим - спокій.
Сліпі прозрівають і небо глядять,
Тебе прославляють, Твою благодать.

Зійшлися дороги - до Тебе ведуть,
Спішать всі убогі, поклін свій несуть.
Нас, Унівська Мати, Маріє, витай,
Зішли благодаті на Унівський край.

Ми почесть складати будем назавжди,
Щоб вірним роздати цілющой води.
Прийшли, щоби жити, Маріє синів,
Будем Тя любити на віки віків.

З Пречистов Марієй щасливий наш люд,
У вірі й любові живемо ми тут.
Ти ласки великі даєш нам щодня,
На наші родини, на села й міста.

Поділитись сторінкою: