Квітка незабудка

Ти пригадай нашу юну весну!
І наш куточок раю на землі,
Де вперше ти сказав мені "Люблю!",
Поцілунком доторкнувсь до душі...

Я повірила у твої слова
І на крилах летіла до тебе,
Від радості співала моя душа
І місяць сіяв щастя для мене...

О, люби мене тисячу сотню літ!
І віднайди серед трав в розмаю
Я віночком увінчаю твій світ,
Зіркою усміхнусь з небокраю...

В нічному небі у сіянні зір
Плюскочуть високі хвилі моря
І ти приходиш у сни до сих пір
Та даруєш незабудки з поля...

Не повернути наш прекрасний час!
І чудову мить молоді літа,
Послухай жайвір співає про нас,
Цвіте незабудка, мов бірюза...

Чарівна квітка синьо блакитна
І ніжно стелиться до моїх ніг...
Веде, у літо карточка візитна
І серед зими в душі тане сніг...

Поділитись сторінкою: