Зник сніговик

В мене був знайомий сніговик,
Його ліпили ми удвох із братом.
Та якось вночі він раптом зник,
І ми пішли його шукати.
Стежинка за стежинкою
Вели нас просто в ліс.
Там, де намети, мов великі кручі,
Та раптом бачу із намету ніс
Стирчить червоний, довгий і блискучий!

Впізнала я свого сніговичка
Й почала із намету витягати,
А це робота дуже нелегка,
Хоча я не одна, а з братом!
Ніяк не розуміли ми, чому від нас пішов,
Навіщо у наметі заховався?
А сніговик: Я схованку знайшов!
І просто, просто, просто відсипався!
Весь день на капелюсі горобці
Цвірінькають і скачуть без зупину,
Тож я утік у ліс від пустунців,
Щоб відпочити хоч годину.
Як добре що не трапились зайці,
А то б я залишився й без морквини!
А то б він залишився й без морквини!

Поділитись сторінкою: