Графіті

Вона пам'ятає все, що було рік тому,
Вона знає все наперед,
Вона читає сонник місс Хассе,
Вона вірить у віщі сни, а я – ні...
Вона п'є лише джерельну воду,
Вона живе поблизу від сонця, серед гір,
Вона вірить у повну свободу,
Тобто вірить казкам, а я – ні!

Приспів:
Грáфіті чорні сміються фарбами,
Доля-ворожка жонглює картами!
Як повернути назад те, що втрачено,
Розкажи?..
Тонесенький промінь, невидима нитка
Між нами із нею урвалась так швидко,
А серце кричить мені, серце підказує:
Біжи!.. Біжи!..

Вона принесе тобі все, що ти забажаєш,
Віддасть все, що має, лиш попросить любити її,
Ти їй пообіцяєш, вона зовсім життя не знає,
Вона вірить на слово, а я - ні!

Приспів.

Наше Сонце німе посадили за грати,
Рвуться наші серця, не серця, а гранати,
І трясуться повіки так терпляче-безсонно,
Вибухають наші серця унісонно,
Затискають нам подих і питаються злісно:
Та невже ти ще любиш? - Я випльовую: "Звісно!"
Я біжу в нікуди, я не можу стояти,
Не пробачу собі за те, що тебе втратив...

Приспів.

Поділитись сторінкою: