Тихий гай

Її життя хвилі пронесуть,
А він піде у далеку путь,
Коханню стала на шляху стіна,
В обійми взяла його війна...

Приспів:
Чекай мене - і я повернусь!
Чекай мене і не вір комусь!
Що не побачу свій рідний край,
Де плине спека в наш тихий гай!

Сліпа любов його вела у бій,
У неї капали сльози з вій,
І там, де сльози ті пролились,
Тепер там ріки – злетіли увись.

Приспів.

На тому місці, де був тихий гай,
Тепер ріка тече в небокрай.
З війни до неї так і не прийшов,
Ворожу кулю в бою знайшов...
Вона чекала усе життя,
Та він давно пішов в небуття,
І не побачить вже рідний край,
Де плине спека в їх тихий гай...

Приспів.

Поділитись сторінкою: