| |
Ніколи знову він не почує сина сміх,
Більше ніколи... Більше ніколи...
Ніколи знову онуків очі, перші кроки їх,
Більше ніколи... Більше ніколи...
Лихо минає, біль лиш з роками,
Кожного в світи торкнулась ця люта біда,
Ми пам'ятаєм тих, хто не з нами,
Тих кому очі назавжди закрила війна...
Приспів:
Ніколи знову, ні, більше ніколи
Він не відчує їй ніжність рук,
Вона - сонце ранкове...
Ніколи знову, ні, більше ніколи
На честь твою в серці
Вічно цвітуть маки червоні...
Ніколи знову навіть не встигла сказати,
Так більше ніколи... Більше ніколи...
Ніколи знову та наречена тепер білий птах
Шукає шлях додому, але більше ніколи...
Лихо минає, біль лиш з роками,
Стрічкою знов на граніті нові імена,
Ми пам'ятаєм тих, хто не з нами,
Тих, кому очі назавжди закрила війна...
Приспів.
Ніколи знову, ні, ні!
Він не відчує її ніжність рук,
Вона - сонце ранкове...
Ніколи знову, ні, більше ніколи
На честь твою в серці
Вічно цвітуть маки червоні... Поділитись сторінкою: 
| |
