Усі поля поорані

Усі поля поорані,
Тільки моє облогує.
Бодай тії повмирали,      |
Хто на мене ворогує.      | (2)

Усі поля посіяні,
А на мому нема й зерна.
Якби мала в світі жити,   |
Воліла б я була вмерла.   | (2)

Не гнівайся, моя мила,
Що я тебе в вічі вдарив.
Тяжкий ворог підневідив,  |
То я тобі віка збавив.    | (2)

А ще тебе раз ударю —
Не лай мені в вічі в маму.
Моя мама дорогая,         |
Вона мене згодувала.      | (2)

Вона мене згодувала,
Вона мене доглядала,
Не одную темну нічку      |
Надо мною недоспала.      | (2)

Не одную темну нічку
Надо мною недоспала,
Не раз, не два надо мною  |
Дрібні сльози проливала.  | (2)

Поділитись сторінкою: