| |
Пішов Василько гуслі лупати.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Гуслі не влупив – пальчик прищемив.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Здибают його турци-розбойци.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Звідают його: чи маєш нянька?
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Я маю нянька – на небі Бонька.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Звідают його: чи маєш мамку?
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Я маю мамку – на небі хмарку.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Звідают його: чи маєш брата?
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Я маю брата – в небі місяця.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Звідают його: чи маєш сестру?
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Я маю сестру – на небі звізду.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Звідают його: маєш родину?
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Маю родину – красну калину.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Звідают його: маєш миленьку?
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Маю миленьку в свому серденьку.
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю!
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю! Поділитись сторінкою: 
| |
