Скло

Ще лише мить, ще лише подих -
І все мине, згорить до тла.
Давай, біжи, лиши на сходах
Ті зболені шматочки скла.
Давай, тікай, минай ці ріки,
Де щастя топиться від зла.
Не покидай, не йди на віки,
А ще залиш шматки добра.

Приспів:
Розтягнеться північ |
До спокою раю,      |
Прощення гріхів     |
Не даються взнаки.  |
Так радісно з жалю  |
Душа помирає        |
І хоче вернути      |
Загиблі роки.       | (2)

Тоді вже йди, назад дорога
Простелиться стежками сну,
І стану я біля порога
Твоїх очей і твого сну,
І стану я перед тобою
Незламною, як оте скло,
Що ми несли перед собою
І що розбилось нам на зло.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: