| |
Проводжала мати сина у солдати,
Серце розривалось, плакала душа...
На порозі стала, просила заждати,
Свій натільний хрестик синові дала.
Бережи, синочку, тільки не знімай,
Коли буде важко, Господа згадай,
Притули до серця, все віддай Йому,
Він тобі засвітить сонечком в пітьму!
Він - твоя надія, Він - твій оберіг,
Ти молися Богу, щоб тебе беріг,
Щоб на полі бою на страшній війні |
Помагав, синочку, Боженька тобі! | (2)
Проводила мати сина у солдати,
Серце розривалось, плакала душа,
Стала на коліна, почала благати,
Линула молитва щира в небеса!
У бою синочок... Обстріли, гармати,
Перед образами плаче сива мати:
Господи Ісусе, Боже мій Святий,
Ти мою дитину хрестиком прикрий.
У окопі щиро молиться солдат,
А довкола кулі і гримить снаряд...
Затиснув в долоньках мамин оберіг,
А Господь шепоче, щоб до лісу біг.
Вибрався хлопчина, по землі повзе,
А натільний хрестик грудь йому пече.
Тільки перебрався через перекоп,
Влучила гармата в той самий окоп...
Зустрічала мати із війни солдата,
Серце розривалось, плакала душа,
Поклонилась Богу на порозі хати...
Мамина молитва сина вберегла!..
Тож моліться, мами, довіряйте Богу,
Він із кожним сином в бій смертельний йде!
Сонечко засяє! Буде перемога! |
А синочок маму знову обійме!.. | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
