На болоті спала стая лебедина

На болоті спала стая лебедина,
Тихо ніч ступала і спадав туман,
Тихо-мирно спала стая лебедина,         |
Тільки один лебедь сходив кров'ю з ран. | (2)

І співав він пісню, пісню лебедину
Про ліси і гори, про красу степів,
Про золоте сонце, і синії хмари –       |
І далеко нісся лебединий спів.          | (2)

Він кликав проснутись, розгорнути крила,
Полетіти в небо, в далечінь до зір –
Тихо-мирно спала стая лебедина,         |
І даремно лебедь все будив її.          | (2)

А коли побачив, що брати поснули,
Що навік до себе сам їх прикував –
Він злетів у небо, вдарився об скелю,   |
Розбив собі груди, крила поламав.       | (2)

А в неділю рано, ще сонце не сходить,
Вечори далеко і спадав туман,
Тихо-мирно спала стая лебедина,         |
Гірко плакав лебедь, стиха умирав.      | (2)

Поділитись сторінкою: