Пустунка доля

Здається, що вчора
Заплакали зорі,
Ховаючи мрії в журбі.
Я кожен свій подих
І серденька порух
Присвячую тільки тобі!
Так серце дівоче
Незнано тріпоче,
Вистукує миле ім'я.
І знов, як щоночі,
Твої милі очі
Побачу у снах своїх я!

Приспів:
Пустунка доля,
Немов зізнання,
Мені шепоче:
Зажди, зажди!
Бо щастя й сльози,
Журба й кохання
У парі ходять,
На жаль, завжди...

Як серце зітхає,
Я сльози ковтаю,
На волю не випущу їх,
Бо вірю і знаю:
Я ще відшукаю
Кохання у веснах моїх!

Приспів.

Поділитись сторінкою: