Святий Юрій Змієборець

Були люди невірнії,
Вони в Бога не вірили,
А вірили у цмочище,            |
Оте лютеє зміїще.              | (2)

Дали цмоку ще й оброку,
Щонеділі по людині.
Прийшла пора й до царя         |
Хоч сам ступай, хоч доч давай. | (2)

Стали музики грати,
Стали панну виряджати;
Посадили біля моря:            |
"Моли, панно, щиро Бога!"      | (2)

Тоді панна дуже злякала,
Стала щиро молить Бога,
Аж ось летить сам цмочище,     |
Оте лютеє зміїще.              | (2)

В його з рота огонь пашет,
В його з очей іскри скачуть.
Де узявся святий Юрій          |
На білому, на коні,            |
З копією у руці.               | (2)

Вдарив цмока поміж ока,
Забив цмока навік-віки.
"Що за це ти хочеш Юрій?
Може хочеш срібла-злата?
Може хочеш — розписання,
По всім світу розсилання,
Щоб читали та співали,         |
Георґія святкували?"           | (2)

"Я не хочу срібла-злата,
А я хочу розписання,
По всім світу розсилання,
Щоб читали та співали,         |
Георґія святкували!"           | (2)

Поділитись сторінкою: