Юна

Коли свій сон я розкажу тобі,
Тоді, боюсь, відмовишся від мене.
А ми ж з тобою, наче квітки дві,
Чия любов, як літо це зелене.
Літо це зелене...
Сьогодні так тривожно на душі...
Кохані очі сонні й непривітні...
Летять з моїх обіймів – у чужі,
Немов пелюстки, почуття тендітні...
Почуття тендітні...

Приспів:
Я знаю, що ти зраджуєш мені,
Бо ти ще зовсім юна...
Юна... Юна...
Але, коли залишимось одні,
Мов на свічу, на тебе дуну...
Дуну... Дуну...

Тоді погасне тихо ця любов,
Бо ти ще зовсім юна...
Юна... Юна...
Щоб іншим разом спалахнути знов
Через років безмежні дюни...
Дюни... Безкінечні дюни...
Я від біди тебе оберігав.
Ти ще в житті окріпнути не встигла,
А чорний сон так швидко віщим став,
Ще літо грає, а любов притихла...
А любов притихла...

Нехай погасне тихо ця любов,
Бо ти ще зовсім юна...
Юна... Юна...
Нехай ти прийдеш іншим разом знов
Через років безмежні дюни...
Дюни... Дюни...

Поділитись сторінкою: