| |
Губи липкі від липневих ягід,
Пальці липкі від твоїх секретів...
Ждали ми з моря погоди в пагоді,
Зайвим вважаючи кожного третього...
Крайнім лишався з нас кожен другий,
Друзями були і трохи коханцями...
Мали ми скрипку й чарівний бубен,
Бавились стафом і бальними танцями...
Приспів:
Ми ще збудуємо дві-три Америки |
І Атлантиду під океаном! | (5)
Грались на зміну в кота і мишку,
Брались за ролі поета і пасії...
Вдвох написали веселу книжку,
Вдвох збудували невидиму Азію...
Вдвох збудували... Ох... Вдвох...
Вдвох... Вдвох написали... Ох...
Ягоди наші ростуть у гіпофізі,
Пагода наша — зліва, де серце...
З моря погода нам зрештою пофігу,
Ми самостійно виношуєм сенси...
І самосійні у нас психоделіки,
І саморобні наші нірвани...
Приспів.
Дві-три, дві-три, дві-три Америки |
І Атлантиду... | (3)
Дві-три Америки і Атлантиду!.. | (2)
Всього нам мало — такі ми жадібні,
Все у нас є — і любов, і липень...
Котяться ягоди з вікон пагоди,
Губи до губ безнадійно липнуть...
Ми - найкрутіші на світі коханці,
І нероздільні, і невмирущі,
Тісно сплітаються наші пальці,
Смачно кохаються наші душі...
Наші коханці... Душі... Поділитись сторінкою: 
| |
