Пісня лінивця

А як мені, усе набридло,
І язик вам не болить...
І кому яке з вас діло,
Як я далі буду жить?

Ось, отримаю свідоцтво –
І освіта в мене є...
Вивчив букви, аж дві ноти,
Досить, знаю я своє!

Розум, щоб не розтрусити,
Сяду нишком на печі.
Буду спати, аж хропіти,
Буду їсти калачі!

А як сили наберуся,
Відпочину від цих слів,
Може навіть оженюся,
Бо ще зараз не дозрів!

Фу! Щось дуже я втомився
Вам оце розповідать,
Ви тут, друзі, веселіться,
Я ж пішов відпочивать!

Поділитись сторінкою: