Поцілунком розбуди від сну

Зранку сонечком усміхнись мені!
Та поцілунком розбуди від сну
І розкажи, що наснилось тобі,
І цілуй, цілуй, як сонце весну!..

Щоб від сонячних губ я розцвіла,
Як білосніжна вишня на вітті.
У тілі кожна клітинка ожила,
Відчула сонячне тепло літа...

У твоїх обіймах мліла від щастя,
Від дотику хмеліла голова...
Синя блакить малювала казку,
В душі народжувались почуття...

Щоб лилися слова із джерела,
Та струмочком, як чиста водиця,
Дзвеніла струна: Kохана моя,
Я люблю тебе, моя зірнице!

Візьми у полон дотиком долонь!
Подаруй із неба ясні зорі!
Запали ватру - кохання вогонь!
Веди у світи озорі й неозорі!

Поділитись сторінкою: