У себе на вежі

Гори багрянцем кривавим спалахнули
З променем сонця західним прощаючись
Так моє серце жалем загорілося
З милим коханим моїм розлучаючись

Геть понад морем над хвилями синіми
В'ються не спиняться чаєчки білії
Де тебе мають шукати на безвісті
Милий мій думи мої бистрокрилії

Хто живий у цьому світі
Хто тут має серце в грудях
Другом будь - зійди зі мною
На страшну високу вежу

В себе на вежі вогонь запалила я
Любий твого воріття дожидаючись
Хай він просвітить по морю доріженьку
Щоб не зблудив ти з чужини вертаючись

Літом не буду тебе дожидатися
В чорну смутную чадру загортатися
І посаджу кипарисову гілочку
Буде щодня вона слізьми политая.

Хто живий у цьому світі
Хто тут має серце в грудях
Другом будь - зійди зі мною
На страшну високу вежу

Поділитись сторінкою: