Шумлять за селом ясени

Шумлять за селом ясени...
Дивляться так ніжно на світ,
Зустрічають сонце весни
І журавлів до своїх віт...
Летять додому з чужини,
Де цвіте сад біля хати...
Чути далеко голоси,
І несуть щастя в Карпати...

Весна дарує нам тепло,
Сонечка промінь надії.
Виграє чисте джерело
І квітнуть вишневі мрії...
В'ється стежина у поля,
Де овес, жито і пшениця.
Від щастя спів́ає душа,
Тече струмочок, водиця...

О, як відлунює водограй?!.
Струна над берегом ріки.
Жайвір обнімає тихий рай,
Де стоять замріяні ліси...
Я іду, де трави високі
І де медами пахнуть гаї...
O, які почуття глибокі,
Коли я народжую пісні?!.

Я загубилась у полі...
Не віднайду путь до хати...
Збираю квіти у долоні,
Дух землі леліє, як мати...
О, заспівай, пташко, мені!
Душу піснею звесели...
Я зацілую кожну п'ядь землі,
Куди ходили мої батьки...

Поділитись сторінкою: