Мамині очі

В небі далекім сяяла зірка,
То була ніжна, лагідна жінка.
Жінка, що в Бога зустріч просила,
Хоч на хвилинку в гості до сина...

Так і приходять посеред ночі,
Мамині руки, мамині очі...
Як відпускати серце не хоче
Мамині руки, мамині очі...

Син просить матір: Мамо, сідайте,
Вдома побудьте, не відлітайте!..
Я проведу вас, рано-раненько,
Дайте побути сину маленьким...
Що їй робити? - Просить дитина,
Син нахилився, впав на коліна,
Стиснув в обійми лагідну неньку
Та й посміхнувся, наче маленький...

Знову і знову посеред ночі
Бачить дитина мамині очі,
Мамині очі, мамині руки,
А у дитини вже є онуки...
Знову і знову посеред ночі
Мамині руки, мамині очі...
Як відпускати серце не хоче
Мамині руки, мамині очі...

Поділитись сторінкою: