Ой, бо чи знаєш, дівчинонько?

Ой, бо чи знаєш, дівчинонько,
Як я до тебе приходив,
Як ми стояли під вербою,     |
До серденька тебе тулив?     | (2)

Тулив, голубив, як дитину,
До серденька тя пригортав,
І називав тебе єдинов,       |
Зчастенька тебе ціловав!     | (2)

Весело дерева шуміли,
Почули між собов любов,
По вулиці співи дзвеніли,    |
По росі чудний голос йшов!   | (2)

А соловейко на калині
Веселу пісню щебетав,
То він мені, молоденькому,   |
Усю правдоньку розказав!     | (2)

Так тяжко тьохкав соловейко,
Що аж тряслася калина,
Він щибитав мені правдоньку: |
"Невірна твоя дівчина!"      | (2)

Бо через стид і через людей
Вона не скаже нічого,
Вона вже твоєю не буде,      |
Бо вна же має іншого!        | (2)

Ой, став я бідний та й думаю,
Що маю я тепер робить?
Тільки я тим ся не каю,      |
Бо там не било, що любить!   | (2)

Поділитись сторінкою: