Зоряна

Навесні тебе зустрів я
В зорянім намисті,
Що на сонці вигравало
Золотом іскристим.
Твої очі – дві зірниці,
Ніжно споглядали,
Ось чому тебе зорею
У житті назвали.

Приспів:
Зоряна, Зоряна вже осінь багряна   |
Покрила кохання стежки,            |
А стежку барвисту, осипану листом, |
О, зоре, мені освіти.              | (2)

Подарую тобі, любко,
Золоте намисто,
Те, що осінь назбирала
В золотому злитку,
І розвіяла стежками
Хвилю розтавання,
Хай весіллям одізветься
Зоряне кохання.

Приспів.

Навесні тебе зустрів я
В зорянім намисті,
Що на сонці вигравало
Золотом іскристим.
Твої очі – дві зірниці,
Ніжно споглядали,
Ось чому тебе зорею
У житті назвали.

Приспів.

Поділитись сторінкою: