А ми удвох

Мені наснився якось гарний сон,
І обізвавсь ліричний камертон.
Вечірнє небо, зорі, місяць в повні,
А ми удвох пливем в одному човні.

Легенький вітер віти верб колише,
То він замре, то ледве дише.
Купають хвилі в березі траву,
А ми удвох у човні на ставу.

То тут, то там зоріють зорі в небі,
Не міг я надивитися на тебе.
Я ніжно цілував твою красу,
Зблід місяць, взрівши дивну цю красу.

А он і качка до малечі кряче,
І та дівчина проситься: "Юначе,
Пора додому, любий, відпусти,
Зійдемось завтра знову я і ти..."

Такий був сон, а, може, все насправді?
Щасливі ми були, веселі, раді.
Розквітли мальви край твого вікна,
Торкнулась серця трепетно весна.

Поділитись сторінкою: