Столи мої тесовії

Столи мої тесовії,
Скатерки тирсові,
Очі мої каренькії
Ще й чорнії брови.

Очі мої каренькії,
Горе мені з вами,
Що будете ночувати
Цю ніченьку самі.

Що будете цю ніченьку
Самі ночувати,
Бо поїхав мій миленький
У поле орати.

Орав три дні у ярині,
А день у толоці,
Виплакала карі очі
За чотири ночі.

А вже мені ті чотири
Та й за вісім стали,
Бодай мому миленькому
Волики пристали.

Не так воли, не гак воли,
Щоб плуг поломився,
Щоб мій милий чорнобривий
Додому прибився.

Поділитись сторінкою: