На прапорі між Кентукі і Тенесі

Сумна і самотня приходиш з роботи,
В середу п'єш - похмілля в суботу,
Та інколи тягне на відверту розмову -
І сльози знову...

Він помічає усіх окрім тебе,
З тобою на дно, а з іншими в небо,
І хочеться вбити, вдавити,
Втопити, розлюбити...

Від тебе перегар, як від Хенесі,
На прапорі між Кентукі і Тенесі
Дірку пропалила цигаркою,
Хочеш бійок зі сварками...

Те, що хитається на плечах,
Більше не викликає і співчуття,
А доля готує сніданками
Гострим болем зі шкварками.

І треба порізати душу, і вени,
У цього покоління зіпсовані нерви,
Живеш на межі параної і віри -
Будиш звіра...

І знову по колу минають коханці,
Ввечері полюбиш - ненавидиш в ранці,
Кожному з себе відірвеш частинку,
Як на ринку...

Поділитись сторінкою: