Котиполе

Він йде туди, де
Стомлене сонце встає.
Тануть, мов сон,
Міста за спиною,
За ним ніхто не піде.
Пам'ятаєш, як добре було
Поки горіли вогні в очах?..
Потім він зник,
А ти намагалась
Згадати його ім'я.

Котиполе... Котиполе...

Місто заклало капкан,
Воно чекає тебе,
Тисне зайва вага
Під пильним оком ТВ.
У холодних вагонах метро
Ти марно шукаєш тепла,
Вітер все далі
Відносить його
У невідомі міста...

Котиполе... Котиполе...

Поділитись сторінкою: