Та знову дощ

Та знову дощ періщить прямо в очі,
Він змити час і змити слід цей хоче.
Якщо цей дощ і змиє веснянки,
Відбілить руки, вибілить думки,
Все перемиє у землі коріння,
Нещадно з болю вилучить насіння.
Все ж він не змиє кров, що в серці хлюпа,
Не перемиє віру, не похнюпить,
Не перемісить з іншими твій слід,
Не змиє з часу смак пекучих бід.
Не проковтне твої безсонні ночі,
Періщить дощ, періщить прямо в очі...

Поділитись сторінкою: