Крук

Круче чорний, речи мені,
Де є пращурів могили?
Де кістки біліють їхні,
Де мечі заіржавіли?

Ой, но вже нема та й могил отих!
Білії кістки звірі розтягли!

Круче чорний, речи мені,
Де Боги мої забуті?
Де згубилась Правда ясна?
Кому кажуть славу люди?

Ой, но вже нема тих Богів старих!
Кривда всілася на місця святі!

Лети собі, чорна птаха!
Лжу речеш, лукавий бог!
Вік не буде твоя правда,
Огень бо несе Сварог!

Земля наша – це могила,
Де лежать наші діди!
В небесах, серцях та співах –
Там живуть наші боги!

Неню наш - краснеє Сонце,
Наша мати – сирая Земля!
Вгору пнеться колосся,
Сива Правда між людей пророста.

Ой, ти, гавране чорний,
Не затулиш крилами небес!
Правда крила розгорне,         |
Твій не буде світ білий увесь! | (2)

Поділитись сторінкою: