Говерла

Ти скрізь така різна
І я хочу знати
Де ти найсправжнісінька
Де ти насправді
І очі зелені твої
Наче куля наскрізна

І навіть тоді
Я не можу тікати
Шкода я раніше
Не знав, що така ти
Та просто така, а яка
Так відразу й не скажеш

Приспів:
І я люблю тебе за то, шо ти є
Нехай яке, ну а все-таки власне
Дитя моє
І може бути я не той, кого ти ждеш
Ну так і ти не вершина Говерли
Та ну? – Авжеж

Не можу знайти
Підходящого слова
Щоб ним описати
Що бачу навколо
Та що там, усіх разом взятих
Слів буде замало

І сонце встає
Там, де ти намалюєш
Твої горизонти
Які так люблю я
Достатньо лише олівця
І воно не заходить

Приспів.

Поділитись сторінкою: