| |
Все, все добре. Все, все погано.
Є ідея, в пальцях – зуд.
Пісні про маріванну програють стакану
Наливає з горкою Брут.
На веселий дуже, на очень лад
Наведуть сьогодні 350,
Бо все ж, все ж добре, все ж все погано
Суміш бездоганна...
Все, у матчі перерва, заливаю нерви,
Чін-чін. Паузі в грі.
На радіо новини, зрада, кретини
І шо-то-там, знов москалі...
Хвиля за хвилею, щось не те, не так.
Нудота за рекламою, за дурою мудак.
Ой, чекай, назад, пошук взад,
Ні, не те, далі... Так.
Пам'ятаю чітко:
Я – космонавт, гєнсєк, брудершафт.
Я повертаюся вниз
І плачуть всі, хто бився зі мною за школою
З-по-під побитих мармиз.
В моїй уяві вони усі шкляві,
А я - юний супергерой,
Як Валя Котик і німці тікають:
Ахтунг, в бою Фоззі-бой.
А може, я з космо-десанту і Сігурні Вівер
Грудьми закриваю від куль,
Або мега-гонщик і Айртон Сєнна
Тікає від мене у Формулу-0.
Або, або. Пам'ять тисне...
Випадкова пісня, в голові уривки,
Як лежав дивані, мріючи завзято
Під мамині платівки і бобіни тата.
Було це в середу, літо попереду,
25 травня – кращий з днів.
Їхав на вєло, вигадував новели,
В кожній був я – мєга-штріх.
Орлята вчилися літати.
Все попереду – витрати і втрати.
Україна ще не була країною,
Так звався той велосипед.
Мрія за мрією божеволів я
Із усіх сил, з усіх книг.
Реальне життя нецікаве, проте є уява
І в ній я вищий за всіх.
Позабута пісня – миттєвий флеш-бек,
На радіо все швидко – фіть, поміняли трек.
Дякую за те, що дали пригадати
Мамині платівки і бобіни тата. Поділитись сторінкою: 
| |
