| |
Уночі пишу, читаю зранку,
Одягаюсь і кормлю собаку,
З нею кішку, і іду на вулицю,
Моє місто оживає вуликом...
У дворі собаку випущу, не стримую,
Як свою вночі невиховану риму я...
Сонце світить і напевне посміхається,
А війна, неначе пляшка, не кінчається...
Чи то просто доливають су*и літрами,
І ми п'ємо, і ніяк її не вип'ємо,
І крокуєм в синє небо знову синіми,
А цей світ внизу лишається із свинями...
У навушниках співає Латексфауна,
Я наспівую їх пісеньку – проста вона,
Може дійсно і мені таке забацати,
І сховати свої панчі десь за басом тим...
Приспів:
За вікном війна,
А я на, а я на цей біт
Намалюю нам, люю нам
Пісню, най летить!..
За вікном війна,
А я на, а я хоч на мить
Намалюю нам, люю нам
Мир, в якому ми...
"Хай гримить на полі техніка,
Тил тримає Полтавська політехніка..." –
Бубоню під ніс і їду на роботу, де
Керівник культури, волонтер я і т.д.
Не гвинтівки заряджаємо, а "радіки"
І концертами збираємо на квадріки,
Тепловізори, машини, щоб у голові
Якось виправдовувати те, що ми живі...
Сонце посміхається, цілуючи устами
Наші очі, поки хлопців хапає до хмар...
Тільки воїни не на небі, вони поруч з нами,
Пам'ятай про це удома, даючи хабар...
І, поети, ми не маємо права мовчати,
Треба виливати пісню у горло, мов чарку!
Хай пече, але беремо свою ноту вище!
Думав не грузити, вибачай, знову не вийшло...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
