Незабудки

Світлим туманом в моїй пам'яті,
Що пропливає неначе в сизій мглі,
Як голубе небо, незабудкою
Ти поселилась назавжди в душі.

Приспів:
Незабудки, чарівні незабудки,
Ясного неба ота блакить синева...
Ніжною і чарівною квіткою
Ти в житті моєму, кохана, була!

Голубі квіти оті незабудки,
То юності чарівная мить,
І отой пам'яті давний спомин,
Від якого моє серце щемить...

Приспів.

Отою чарівною квіткою
Ти колись в мою долю прийшла
І голубим ясним спомином
В серці моїм собі місце знайшла...

Приспів.

Квіти наші, оті незабудки,
Їх в пам'яті своїй я бережу,
Та зустрічі не шукаю з тобою,
Бо ти уже маєш долю свою...

Приспів.

Незабудки, чарівнії квіти,
Манить мене ваша небесна краса.
Нездійсненою голубою мрією
По моїй долі колись ти пройшла...

Приспів.

В широкому полі польові квіти,
А навкруги колосяться жита,
Серед них майорить незабудка,
Серцю моєму така вона дорога!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: