Фіранки

Я б заснула на білому
Шовку твоїх обіцянок,
І накрилася б зверху
Ніжним пледом надій...
Я би зранку з надій
Тих готувала сніданок,
І стояла б під душем,
Минаючих мрій...
Я б змогла безкінечно
Творити ті ранки,
Бо, ти знаєш, я перша,
Я краща з усіх,
Я готова на все!..
Позривай ті фіранки,
Бо я хочу сказати, що...

Приспів:
Ти мені – рай,
Ти – мого сонця
Палаючий край,
Тільки ти не тікай,
Не залишай
Відкритим віконце,
Очей не ховай, чуєш?..

Я б хотіла востаннє
Поглянути в очі...
Бути поряд, щоб вкотре
Вберегти від біди...
Та реальність знов
Будить мене серед ночі
І шепоче, що краще
Від тебе піти...
Хочеш, тільки твоїми
Будуть мої ранки,
Хочеш, я стану кращою
Серед усіх,
Я готова на все,
Тільки твої фіранки
Так мені заважають,
Але...

Приспів.

Не зникай!..

Поділитись сторінкою: