Каблучок

Літній вечір, лиш світять в вітринах вогні,
Поглянув, як сидить на мені піджачок.
Гарно так навкруги і так добре мені,
Шлях чумацький вклада в небі місяць з зірок.
Крик сови лиш бува прозвучить в далині,
Свій ліхтарик, часом, запалить світлячок.
Рій думок в голові й раптом удалині,
Ніби ноти дзвінкі відбива каблучок...

Приспів:
Каблучок, каблучок, каблучок-чок-чок
По асфальту дзвінко цокав, ніби ритм відбивав.
Каблучок-чок-чок, каблучок,
Мов стріла п'янка Амура, в моє серце ти попав.
Каблучок, каблучок, каблучок-чок-чок
Чи на щастя, чи на горе в твоїх сітях заплутав,
Каблучок-чок-чок, каблучок,
І тепер вже поневолі я -  жонатий мужичок.

Десь у парку кларнет грає ритми сумні,
Та не знає він втоми тонкий каблучок.
Захотілось сонети писати й мені,
Текст зринав в голові за рядочком рядок.
І з тих пір я пишу і співаю пісні,
Надихає на них мене твій каблучок.
Та минули роки й згодом я зрозумів,
Що потрапив тоді на нехитрий гачок...

Приспів.

Поділитись сторінкою: