Пробачте, мамо

Розвело нас всіх життя світами
І назад немає вороття.
Тільки та дорога, що до мами,
Не піде назад у забуття.
А якщо приїхали в знемозі,
Ми до тебе летимо в думках.
Не сумуй в чеканні на порозі,
Ми у долі нашої в руках.

Приспів:
Як нам ці борги тобі віддати?..  |
Чим розвіяти твій сум та плач?.. |
Змучена в чеканні сива мати,     |
Дочкам та синам за все пробач... | (2)

В час веселий чи в годину люту
Ти в молитвах згадуєш про всіх,
Просиш Бога, щоб не дав нам скруту,
Щоб простив нам ненавмисний гріх...
Проліта життя, як вітер в полі,
А твоя любов до нас жива,
Бережуть від горя та недолі
Нас усіх святі твої слова!

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: