Мама і тато

Роки ясніли наче зорі
і наче зорі згасли вмить.
Хотіло б ся спитати долі,
де ключ щоб дім років відкрить.
Вернуть роки для мами тата,
у небо зорі повернуть.
ні молитвами, ні сльозами
нам не дано цього збагнуть.

Приспів
Сивіють скроні мами й тата,
покрилось зморшками чоло.
зоріють очі оченята,
а серце спопеля любов.
Дітей зростили і онуків,
молили Бога долі їм,
терпіли біль, страждання й муки
і гідно жили на землі.

Ішли пліч опліч і долали
всі прешкоди на путі.
Самі учились, нас навчали,
як треба жити на землі
Пройшли крізь поле непожате,
втомились бо ж роки летять
Дорослі діти та внучата
продовжать тую ниву жать.

Приспів.

Поділитись сторінкою: