Дві срібні кулі

Ми з тобою зірки одного калібру
Ти – майстриня поезії, а я – верлібру
Це – поезія теж, але й не зовсім
Це – роман у віршах, вірші у прозі

Ми з тобою негідники суміжних жанрів
Ти – суцвіття вітрів, я – сузір'я пожарів
Бачу я у вогні льодянім пелюсточки
Значить, бути повинні в нас спільні точки

Дай-но на тебе в приціл подивитись
Себе показати, із курсу не збитись
Якщо ми з тобою лише виконавці
То де наші гроші і роботодавці? Скажи

Ми знайомі усім: чоловіку і жінці
Ти летиш уперед, я лечу навздогінці
Ми постійно разом, хоч ніколи й не поруч
Ти не влучиш сама–я прийду на поміч

Ми з тобою пісні одного куплету
Без осіб дійових і чіткого сюжету
Нап'ємося пізніш, захлинемося в дулі
Ми з тобою дві срібні, дві срібні кулі

Поділитись сторінкою: