Дорога в нікуди

Ти мені говорив: "Сонце рано встає",
Ще хвилину з тобою побути так хочу.
Ти мені говорив: "Все, що маю — твоє".
І я вірила в жарти твої так охоче.

Приспів:
Що з нами стало? Що з нами стало?
Наше кохання, як листя зів'яло.
Що з нами буде? Ой, що з нами буде?
Наша дорога — дорога в нікуди.

Я казала собі: "Він найкращий, він мій!"
І здавалося щастя моє буде вічним,
Дуже важко тепер залишатись одній.
Я питаю одне, я питаю "Навіщо?"

Приспів.

Подарунків на згадку так мало було,
Залишаю в собі шепіт моря і неба,
Пам'ятаю долонь твоїх ніжних тепло,
І нічого, повір, мені більше не треба.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: