Листопад

Листопад - печальне диво,
Це журба дерев,
Знову осінь у полон серця бере,
Так буває, опадає листя восени,
Так ранком опадають наші сни.
Тихо сльози опадають, тихо йде любов,
Мовчання - вирок більшості розмов.
Опадають наші роки тихо в сон-траву,
Я сни колишні бачу наяву.

Приспів:
Листопад загублених надiй,
Неставшихся подій,
І нездійсненних та даремних моїх мрій,
Мій сад по осені пустий,
Його давно покинув ти
І заміта сліпа печаль твої сліди.

Не пиши листів прощання, я прощаю все,
Нас доля, наче листя, рознесе,
Не кидай на вітер слово - птахом полетить
У неба бірюзового блакить.

Приспів.

Осінь серце полонила, та не назавжди,
Про листопад колись згадаєш ти,
Як журилися дерева в розставання час,
Як осінь раптом розлучила нас...

Приспів.

Поділитись сторінкою: