Ой ти, земле моя

Ой ти, земле моя, цвіт калини рясний,
Широчінь синьоока Дніпрова,
В чужині ви мені навіваєте сни -        |
До світання душевна розмова.            | (2)

Там, лелека на клуні, стоїть на гнізді,
Стереже рідну батьківську хату.
Дві тополі над шляхом стрункі, молоді,  |
Де ходила колись моя мати.              | (2)

Поклонися б їй ще хоч раз до землі,
Я люблю їх все дужче і дужче,
Як згадаю про них - серце повнять жалі, |
Де знайти йому зілля цілюще?            | (2)

Осяйна стороно, я до тебе вернусь,
Ти ж бо пісня моя колискова.
На коліна впаду, обніму, прихилюсь      |
І нап'юсь материнської мови.            | (2)

Ой ти, земле моя, цвіт калини рясний,
Широчінь синьоока Дніпрова,
В чужині ви мені навіваєте сни -        |
До світання душевна розмова.            | (2)

Поділитись сторінкою: