Соколята

Розлетілись соколята із родинного гнізда
І щодня молилась мати щоб минала нас біда
Пам'ятайте у негоду, в теплих променях весни
З українського ви ходу з української землі

Де б не була серцем лину у казковий рідний край
Синьогора Україно ти мене не забувай
Сині гори і долини спів чарівних твоїх рік
Те що рід наш з україни не забудемо повік

Летимо за синім птахом і за маревом ночей
Під старим батьківським дахом сум заплаканих очей
Прилітайте соколята до родинного гнізда
Радо вас зустріне мати на дорозі край села

Де б не була серцем лину у казковий рідний край
Синьогора україно ти мене не забувай
Сині гори і долини спів чарівних твоїх рік
Те що рід наш з україни не забудемо повік

Поділитись сторінкою: