Снігопад

Я ще осінь, здавалося, лиш починаю,
Вже як стій снігопад біля самих воріт.
Він надії мої, як шляхи, замітає
І закрити все небо від мене грозить...

Приспів:
Снігопаде, чекай, не біли мої коси,
В мої двері не стукай, мій двір полиши.
Снігопаде, зажди, коли так жінка просить,
Квапить бабине літо - її не спіши.

Не спіши, снігопаде, я ще не готова,
Ти не встиг ще збентежити душу мою.
Недоспіваний біль лебединого слова
Не тобі, а Йому лише я віддаю...

Приспів.

Я іще розіб'юсь об твою неминучість,
Ще блакитна завія осипле мій дім.
Снігопаде, прошу, мою ніжність не руш ти,
Не торкайся любови крилом крижаним.

Приспів.

Поділитись сторінкою: