Весна, весна чарівная

Весна, весна чарівная,
Красою ти багата.
Чому сама, не знаю я,      |
Для мене ти - сумная.      | (2)

Чи через те, що милий мій,
Від мене відцурався,
Сказав: минуле все забудь. |
І з мене насміявся.        | (2)

А я пам'ятаю вечір той.
І верби над водою.
Як ми сиділи там у двох,   |
Ділилися журбою.           | (2)

На небі ясна зіронька,
Так часто погасала.
Я зразу все помітила,      |
Нічого не сказала.         | (2)

Весна, весна чарівная,
Красою ти багата.
Кохайтеся, милуйтеся,      |
Це все для вас дівчата.    | (2)

Поділитись сторінкою: