Сидить сокіл на високій калині

Сидить сокіл на високій калині,
Пускать пір'я по широкій долині,
Чи на біду, чи на жаль,
Чи на якусь новину,
Через тебе, моя мила, загину.

Ще тя мамка колисала, гея-гой,
Коли ми тя обіцяла, гея-гой!
Тече річка а в Дунай,
А ти собі подумай,
Мені жалю молодому не давай.

Ой, дівчата чорноброві, сестриці,
Сватайтеся, бо приходять м'ясниці.
Я ся хочу женити, тебе вірно любити,
Моє серце перестане тужити.

Сидить сокіл на калині та я з ним,
Коли ми ся, моя мила, поберем?..
Поберемся, гея-гой, ми з тобою на осінь,
Як упаде жовте листя із осик.

Поділитись сторінкою: