Тихо, тихо...

Тихо, тихо у моїй родині,
Сплять ще батько, мати і брати.
Рано-вранці вийду із хатини,
Хочу бути я на самоті.
Я звернуся до самого сонця:
"Прокидайся у моїй руці!
Хай сьогодні до кожного віконця |
Зазирнуть любові промінці!"     | (2)

Я звернуся до синього неба,
Що дарує нам свою блакить.
"Небо, небо, ти навчи як треба
Цінувати щастя кожну мить!"
Я - дівчина, я ще молоденька,
Я так мало знаю про життя.
Але хочу, Україно ненько,       |
Щоб щасливим було майбуття!     | (2)

Синьоока моя Україно,
З золотим волоссям на плечах!
Ти навчи нас, моя Батьківщина,
Як запалити світло у серцях!
Світло щастя радості й любові
Завітає хай у кожен дім!
Хай же буде добре в Україні
Жити і дорослим і малим!

Намалюю червоною фарбою
Я велике серце, мов вогонь!
Хай летить до кожної людини
Часткою любові у долонь!

Поділитись сторінкою: