Хуртовини

Циферблат годинника на розі
Хуртовини снігом замели...
Нам з тобою, видно, по дорозі,
Бо ішли, нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
І замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
Вітер нам підказує слова.

Підкажи найлагідніше слово,
Я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
Заглуши усе, що говорю!

Не було ні зустрічі, ні туги,
Не було пориву і жалю.
Я спокійна. Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
Я торкну ясне твоє чоло, —
Нас не бачать леви біля брами:
Левам очі снігом замело!

Якщо заплачу і руками
Я торкну ясне твоє чоло, —
Нас не бачать леви біля брами:
Левам очі снігом замело!

Циферблат годинника на розі
Хуртовини снігом замели...
Нам з тобою, видно, по дорозі, |
Бо ішли, нікуди не прийшли.    | (3)

Нам по дорозі, нам по дорозі...
По дорозі... По дорозі...

Поділитись сторінкою: