Ти забув свій рідний край

Ти забув свій рідний край,
Де минув дитинства рай,
Ясне лоно чистих днів,
Славний рід твоїх батьків.
Кличуть знов тебе поля,
Твій Прованс, твоя земля,
Синє море, тихий край,
Де забудеш свій одчай.

Там, де сонце золоте -
Серце знову розцвіте,
Там немає мук борні,
Там воскреснуть любі дні,
О, там знову любі дні
Ти зустріла в тишині!
Мене сам Бог, сам Бог послав!
Послав сам Бог...

Скільки горя я знав,
Як без тебе я страждав!
Марно дні мої текли,
Все було в обіймах мли.
Як на лоні рідних нив
За тобою я тужив!
Вся земля була німа,
Рідний дах укрила тьма.
Та пройшов печалі час,
Знов прибудеш ти до нас!
І надія осяйна
Знов у серці вирина.
Та пройшов печалі час,
Знов прибудеш ти до нас,
О, сину мій, вернись до нас!
Вернись до нас, вернись до нас...
Бо пройшов печалі час,
Ах, пройшов печалі час, вернись до нас!
О, мій Альфред,вернись до нас!

Поділитись сторінкою: