Рушив поїзд в далеку дорогу

Рушив поїзд в далеку дорогу
Сколихнувся вагон і помчав.
Най останній ще раз подивлюся
На все те, що так вірно кохав.

Ти сумна на пероні стояла
Вітер коси твої розвивав.
На очах в тебе сльози тремтіли
Ти ридала — я тяжко зітхав.

Прощавай моя люба дівчино,
Бо я їду в далекі краї.
І не раз я, напевне, згадаю
Твоє личко і очі сумні.

А як поїзд вдалі загуркоче
Пригадаються знову мені
Звук гітари і місячні ночі
Поцілунки гарячі твої.

Пригадаються села і гори,
А в моєму серденьку багнет.
Ти, напевне, кохаєш другого,
А я дальше Вкраїнський Стрілець.

Ходить смерть понад наші окопи,
Кулі страшно над нами свистять.
І тепер мені вже однаково
І не страшно мені умирать.

Тече кров із гарячої рани,
По шинелі стікає в траву.
І цю пісню співаю для себе,
Бо, напевне, я з нею умру.

Поділитись сторінкою: