Живе наша мова

І слово лилося, і пісня лунала,
Як мама любов в моє вливала,
Як мама любов в моє вливала.

І слово лилося, і пісня лунала,
Як мама любов в моє вливала.

І слово лилося, і пісня лунала,
Як татова мудрість мене осявала,
Як татова мудрість мене осявала.

І слово лилося, і пісня лунала,
Як казка бабусина світ чарувала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як казка бабусина світ чарувала

І слово лилося, і пісня лунала,
Як мудрість дідусева в душу лягала,
Як мудрість дідусева в душу лягала.

Мій корінь глибоко в роду проростає,
То й мова квітує і пісня лунає,
То й мова квітує і пісня лунає.

Живе наша мова від роду й до роду,
Нема їй краю, нема переводу.
Живе наша мова від роду й до роду,
Нема їй краю, нема переводу.

Живе наша мова!

Поділитись сторінкою: